Ви зараз на: Головній

Вірші про Бога

E-mail Печать PDF

Раїса Обшарська

Я Богу дякую за все:

За всі земні Його щедроти.

Як день прийдешній принесе

Мені тривоги і турботи

Здолаю все. Розвію сум,

В життя з надією ітиму

У суєті невпинних дум

Як сонце, віру я нестиму.

Мої молитви спопелять

Усе гріховне й неправдиве.

Свята Господня благодать

В душі розквітне, наче диво.

А від просвітлення мій шлях,

Як щире золото засяє.

Я славу Богові в піснях,

Неначе пташка заспіваю.

* * *

Існує в світі нездоланна сила

Освячена добром, любов’ю, миром

Господня віра і молитва щира

В душі християнина – дужі крила.

Злітає він до Божого престолу,

Покинувши земну буденність сіру.

І сяє незгасимим ореолом

Молитва щира і велика віра.

Очистившись, обітницю складає,

Убравши душу в ризи золотії,

А в серці, мов лілея розцвітає,

На Господа Всевишнього надія.

* * *

Дасться тому, хто буде просити,

Бо всещедрий Небесний Отець.

Лиш не треба ніколи робити

Затверділими ваших сердець.

Бог не милує гордих ніколи,

А смиренним дає благодать.

Хрест життєвий, мережаний болем,

Божі діти терпінням святять.

Кожен день має радість і втому,

Та марнотне й минуче усе.

Боже царство і райські хороми

Вічний спокій душі принесе.

* * *

Говорить до людини Бог,

Але вона не чує.

Душа, поділена на двох

У сутінках ночує.

Добро і зло, як день і ніч,

І важко оцінити

Серед прощальних жовтих свіч,

Як праведно прожити.

Найвища мудрість, наче цвіт,

Захована у серці.

Через потік бурхливих літ

Прозрінням відізветься.

І дні нещастя пропадуть,

Зотлівши, як вугілля.

Відкриє Бог найвищу суть –

Любов – цілюще зілля.

Той пропаде, хто клав до ніг

Багатства пишні шати.

Коли за вічності поріг

Прийде пора ступати.

Від злота щирого цінніш

На Господа надія.

Гріхи, немов до горла ніж,

А совість, як лелія.

За сонцем новий день гряде,

Життя на сонях схоже.

Усе на порох перейде,

Прибуде слово Боже.


Раїса Обшарська